На східному фронті "немає ні бачення кінця війни, ні безтурботних мрій про зупинку гармат".
"Серед військ на цих східних лініях фронту мало розмов про швидке велике розкриття "переможного плану" президентом Зеленським у Вашингтоні. Немає жодного відчуття, що це зменшить необхідність продовжувати битися, щоб стримати виснажливе нарощування російських наступів. Немає ні бачення кінця війни, ні безтурботних мрій про зупинку гармат", - ідеться в публікації.
Зазначається, що загалом такі слова, як "план перемоги", нелегко застосувати до перебігу війни на східному фронті України.
"Ми живемо тут щодня, думаючи про більш нагальні проблеми... Занадто мало наших солдатів, занадто багато російських солдатів; недостатньо снарядів для нас, занадто багато російських безпілотників. Знайомі проблеми. Проблеми, до яких ми звикли", - зазначив 25-річний офіцер 93-ї бригади України з позивним "Нара".
За його словами, одна з ключових таких проблем - як убити більше російських окупантів.
The Times пише, що щоденні переживання солдатів на "нулі" являють собою бачення жаху, яке навряд чи піддається опису. Під пронизаним російськими дронами небом піхотинцям часто доводиться йти вночі поодинці або парами кілька кілометрів відкритою місцевістю до своїх позицій, і, опинившись там, вони можуть застрягнути в одному й тому самому бункері на місяць до ротації, ідеться в статті.
Один із поранених українських солдатів, 50-річний Олексій дав моторошний своєю стислістю звіт про це життя під дронами-камікадзе на "нулі":
"Повітря постійно виє від FPV-дронів і снарядів, що пролітають над вами... Таке відчуття, що щосекунди щось намагається вас убити. Яким би хоробрим ви не були або не намагалися бути, це шок. І ви теж відчуваєте це. Ви відчуваєте запах смерті усюди".
Загальна картина, з якою стикаються українські сили, навряд чи більш приваблива, додали у виданні.
Читайте також - Касьянов: це і є план перемоги?..