Власне кажучи, і фортифікації в нас погані, і мінометні міни не літають, і шахеди нас постійно тероризують, і території щодня втрачаємо, і багато ще всякого лайна, яке можна виправдати традиційним переведенням стрілок з президента на уряд, з уряду на парламент, з парламенту на суд, з будівлі суду - в офіс президента, і так по колу.
Оскільки ми - як держава - під час війни дедалі більше й більше стаємо схожими на нашого супротивника, то, можливо, нам слід перейняти в нього найкращі, найефективніші методи автократії, відкинувши вбік безпорадні потуги псевдодемократії в умовах воєнного часу?..
Про це пише Юрий Касьянов - офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки, заснувник громадського дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації “Matrix-UAV”.
Адже відомо, що слабка демократія, а тим паче її формальна подоба, в умовах війни стає ще слабкішою, а сильна автократія, або навіть диктатура, у воєнний час затребувані й виправдані. У стародавньому республіканському Римі так і вчиняли - давали консулам під час війни майже необмежену владу і призначали диктаторів.
А то в нас, з одного боку, начебто є парламент, уряд, президент, суди, і начебто є поділ влади, і якісь процедури, але працює цей механізм украй повільно і неефективно, рішення ухвалюють запізно, і вони суперечать одне одному і здоровому глузду.
З одного боку начебто президент і головнокомандувач у нас зараз головний, з іншого - постійно чуємо, що парламент винен, не ухвалив якийсь закон, уряд не ухвалив постанову, суд не ухвалив рішення, і на виході навіть прості питання не вирішуються.
Тому, власне кажучи, і фортифікації в нас погані, і мінометні міни не літають, і шахеди нас постійно тероризують, і території щодня втрачаємо, і багато ще всякого лайна, яке можна виправдати традиційним переведенням стрілок з президента на уряд, з уряду на парламент, з парламенту на суд, з будівлі суду - в офіс президента, і так по колу.
Забагато брехні і безвідповідальності, що дає змогу деяким вправним людям ловити свою рибку в цій каламутній воді - заробляти мільярди на поганих мінах, на поганих фортифікаціях, на непридатних дронах. Особливо легко це робити під час війни - бо вся ця гидота робиться під патріотичними гаслами, а хто ж відмовиться допомогти армії?
Читайте також - Скандал с бракованными минами для ВСУ: анатомия «зради»
Тепер подивимося на росію. Президент і верховний головнокомандувач там цар і бог, як і повинно бути під час війни навіть у нормальній демократії (і так не раз бувало в історії), рішення ухвалюють швидко, відповідальні відомі, винні покарані.
Дивимося: Шойгу зняли, заступників заарештували, новий міністр оборони Бєлоусов, вступаючи на посаду, заявив (півроку тому): «ошибаться можно, врать нельзя!»
І це правильно - брехати не можна! - тут треба вчитися у ворога. У нас же з точністю навпаки - всі брешуть безбожно, маскуючи таким чином свої помилки і злочини.
Пора, нарешті, почати говорити правду на всіх рівнях - від журналістів, які брешуть на телемарафоні, до генералів, депутатів, міністрів і президента. І якщо верховний головнокомандувач може і зобов'язаний під час війни мати всю повноту влади в країні, то нехай її бере і застосовує, без натяків на когось там ще, хто не ухвалює відповідальних рішень і не здатний їх ухвалювати.
Цей ляльковий театр маріонеток має вже, нарешті, закінчитися. Якщо є хтось головний - нехай виходить на сцену. І несе повну відповідальність. Помилятися можна - брехати не можна!
***
«Экономика от Пророка» публикует лишь наиболее важную и интересную информацию о событиях (процессах) в Украине и мире— актуальные новости, аналитику, фотожабы и т.д.