Як у США лотерея визначала, кого відправляти на війну

 

Невелика історична довідка щодо питання справедливої мобілізації: навіть розвинені демократії і багаті держави стикаються з відчутними проблемами, коли потребують скільки-небудь масової мобілізації.

Про це пише політолог Олексій Голобуцький.

Всього пів століття тому проти несправедливого, надмірного призову бунтували чоловіки призовного віку і батьки юнаків в США - вони протестували проти мобілізації на В’єтнамську війну. Президент Ніксон спробував знайти справедливий варіант – відродити практику часів 2СВ, призовну лотерею. Але і це не зняло напруження вповні.

В американській пресі проблемам, з якими колись зіткнулась американська адміністрація через спробу зробити призов випадковим, а тому справедливим, нещодавно присвятили великий матеріал.

«Окрім самої війни, об'єктом для критики влади виступала непрозора система мобілізації: повноваження отримували регіональні комісії, складені з членів місцевої спільноти. Домогтися неупередженого «драфту» в таких умовах ставало практично неможливо – насамперед повістки отримували вихідці з неблагополучних сімей та нижчих верств, ...а також ті, кому не вистачало грошей чи впливу, аби «домовитись». Представників еліти мобілізація, навпаки, майже не торкалась». https://www.latimes.com/.../la-xpm-2000-apr-22-mn-22174...

Звісно, це зумовлювало невдоволення виборців президентом. Ніксон розраховував поверненням до практики лотереї поліпшити свій рейтинг. Стати таким собі «обстоювачем справедливості для простих американців».

Виступаючи перед Конгресом у травні 1969-го, Ніксон запропонував внести до закону про мобілізацію дві зміни.

1. Призивати не цивільних, які вже досягли верхньої планки призовного віку, а тих, кому щойно виповнилося 19.

2. Визначати порядок призову за допомогою армійської лотереї, яка в країні не проводилася з 1942-го. Законодавці схвалили обидві пропозиції.

Ніксон підписав оновлену версію закону про мобілізацію 26 листопада 1969-го – за кілька днів до початку армійської лотереї в грудні. Дню народження кожного придатного до служби юнака 19 (в перший рік – 19-26) років лотереєю присвоювався певний номер – від 1 до 365 чи 366. Тих, кому випадали маленькі номери, мобілізували в першу чергу. Якщо до кінця року чиясь дата народження не випадала, військова обов’язок знімався: далі юнаки могли вести нормальне життя і не боятись, що їх потягнуть воювати.

1 грудня 1969-го запланований за програмою серіал «Мейберрі» на каналі CBS скасували. Замість нього почалася трансляція лотереї зі штаб-квартири Системи військового обліку у Вашингтоні. Військові та політичні функціонери у прямому ефірі вирішували долі 1 893 651 чоловіків у віці від 19 до 26 років (тих, кому не потрібна відстрочка і хто народився з 1944-го по 1950-й. Наступного року у лотереї брали участь лише призовники 1951 року народження, потім – 1952-го та далі за списком).

366 лотерейних капсул висипали у прозору тару, встановлену на звичайний бібліотечний стілець. Усередині кожної капсули був папірець з датою. Ті, чиї дні народження дістали першими, підлягали заклику раніше за інших. Нещасливою датою під №1 виявилося 14 вересня. №2 стало 24 квітня, №3 – 30 грудня. Процедура тривала, поки що черга призову не визначили для кожного дня у році.

Що цікаво, купа протестів і навіть судових позовів потім трапились, бо капсули «не перемішали» ні механізмом, ні рукою. Нібито їх вкидали в порядку від перших до останніх днів року, тому витягались капсули згори, з осінніх і зимових дат. Хтось навіть мат.модель зробив на доказ того, що юнаки з днями народження в січні-березні мали мінімум шансів отримати початкові номери в лотереї (тобто, бути призваними в перших лавах). https://www.wearethemighty.com/.../how-the-vietnam-draft.../

Майбутній президент Білл Клінтон уникнув призову завдяки №311 (як і майбутній віце-президент Ден Куейл із №210). Онук Дуайта Ейзенгавера і чоловік дочки Ніксона Девід Ейзенгавер опинився під №10, але відслужив три роки на військовому судні у Середземному морі та до В'єтнаму не потрапив.

У тих, чиїм датам народження привласнили маленькі номери, залишалося кілька варіантів, як діяти далі: дочекатися призову на військову службу з ймовірністю відправки у зону бойових дій, зголоситись добровольцем в національну гвардію чи спеціалізований підрозділ (і найпевніше уникнути відправки до В'єтнаму), постаратись отримати офіційне відстрочення. Або просто ухилитись від служби через втечу за кордон (чи сховатись десь в США).

В підсумку система нібито справедливого, бо цілковито випадкового, відбору мобілізованих все одно провалилась і за три роки Білому дому довелось перейти на контрактний спосіб наповнення війська: адже юнаки і батьки і за лотереї все одно протестували. Бо сприймали мобілізацію як однозначний смертний вирок https://vietnamtheartofwar.com/.../1-december-1969-us.../ .

І не варто забувати: в США 1970-х виборці протестували, бо їх мобілізували на війну «десь на іншому континенті невідомо за що». Нерозуміння цілей стало однією з найсерйозніших причин невдоволення і протестів. Мабуть, навіть більшою, ніж несправедливість відбору.

Читайте також - "Нечестный разговор". Зеленский отреагировал на призывы снизить призывной возраст в Украине

***

«Экономика от Пророка» публикует лишь наиболее важную и/или интересную информацию о событиях (процессах) в Украине и мире— актуальные новости, аналитику, фотожабы и т.д.

Ссылка на наш Telegram-канал  - t.me/fZ6RyCvmpgIwNjEy