Про це пише Юрий Касьянов - офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки, заснувник громадського дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації “Matrix-UAV”.
Це зовсім не означає, що я люблю якогось іншого «лідера»; я дуже скептично ставлюся до лідерів і президентів, і вважаю, що Україна має бути по-справжньому парламентською республікою, без панів, месій і царів.
Читаю в мережі, що Порошенко за роки великої війни став багатшим у 25 разів, і тільки цього року «заробив» понад 4 млрд грн, що він найбагатший депутат парламенту і ризикує стати найбагатшим олігархом у парламенті. Але ми то знаємо, що це неправда, тому що Петро Олексійович усе життя був на державній службі або в депутатах, і бізнесом не займався.
Читайте також - Именно Порошенко выстроил коррупционную систему МСЭК, последствия которой мы видим и сегодня - „эксперт
З іншого боку пишуть, що не олігарх і не бізнесмен Порошенко за три роки великої війни віддав на допомогу армії 6 млрд 247 млн грн, а це сотні тисяч дронів, РЕБи, засоби зв'язку, автомобілі, і багато іншого. А ще його компанії заплатили до бюджету 20 млрд грн податків. Молодець.
Порошенка вважають сьогодні головним опозиціонером, і про нього завжди говорять із прицілом на можливі вибори, - приблизно так само, як 2019 року головною опозиціонеркою вважали Тимошенко, як раптом нізвідки з'явився Зеленський, і де тепер Юлія Володимирівна?...
Ну, ок. Припустімо, Порошенко справді головний опозиційний політик сьогодні, адже він має прихильників, партію, ресурси, і може поборотися на парламентських і президентських виборах, якщо вони колись будуть. І поки не з'явилися інші політики, які зараз на війні.
Читайте також - ЯК ПОРОШЕНКО СВОЮ ПАРТІЮ ПІДСТАВИВ
Припустимо. Але яка ж програма у Петра Олексійовича? Як по-перше, і це головне, він думає закінчити війну? На жаль, п'ятий президент України дуже мало говорить із цього приводу. Я, наприклад, пишу і кажу про мобілізацію, про технологічну революцію дронів, про необхідність реорганізації (модернізації) армії через перехід на дивізіонну структуру, про необхідність мобілізації економіки і тилу, про тотальну війну за виживання української нації. А Порошенко - я загуглив - закликає Захід до більшої підтримки України, і традиційно наполягає на якнайшвидшому вступі в ЄС і НАТО.
Ніякої конкретики. Ніякої програми оборони країни, переведення економіки на військові рейки, будівництва укріплень, нових військових заводів, активної зовнішньої політики, нічого... Хоча, як голова опозиційної партії, колишній президент, міністр закордонних справ, депутат, людина з багатим досвідом роботи у вищих ешелонах влади, Петро Олексійович міг би сформувати, наприклад, тіньовий кабінет міністрів із професіоналів у різних галузях, і цей тіньовий уряд (якщо вже немає в нас уряду національної єдності) міг би обгрунтовано критикувати рішення чинної влади і подавати слушні пропозиції.
Останнє, що я чув від Порошенка, слово в слово повторює слова Зеленського - прохання до НАТО взяти Україну під своє крило, хоча б у такому обрубаному стані, хоча б неокуповані (поки що) території. Порошенко каже, що війну можна було б зупинити одним таким рішенням Північноатлантичного Альянсу. Але я в це не вірю, бо, вочевидь, ніхто в Європі й Америці не хоче за нас воювати, ніхто не піде на відкритий конфлікт із ядерною імперією, і, відповідно, ніхто не прийме Україну в НАТО. То навіщо про це говорити? Тому що це слова для внутрішнього споживання; мовляв, дивіться, дорогий електрорат, я їм (НАТО) запропонував нас захистити, а вони відмовилися. Хто винен? - НАТО...
Це не план. Стратегія і тактика ведення війни будується на тверезій оцінці ситуації без дешевого піару. І, нарешті, президент Зеленський сьогодні визнав той гіркий факт, що військових сил звільнити окуповані території у нас немає. Але чи є в нас можливість зупинити, заморозити війну шляхом переговорів? - Теж навряд чи. На жаль, сьогодні Україна не суб'єкт світової політики, ми сидимо на подачках Заходу і чекаємо обіцяного Трампом початку «переговорного процесу».
Але переговорів і важкого, принизливого «миру», на який багато хто розраховує, зокрема політики, які мріють про вибори, теж може і не бути. Путіну сьогодні невигідно зупиняти війну, Китаю невигідно зупиняти війну, а реальних важелів впливу на божевільних диктаторів у цивілізованого Заходу не так вже й багато.
Тому наш план, наша стратегія має спиратися на власні сили, на неминучість продовження боротьби, на мобілізацію всіх здорових патріотичних сил суспільства, незалежно від того, зелені вони чи шоколадні.
...Зараз набіжать порохоботи, і стануть брудно лаятися. А даремно. Адже я не проти Порошенка. У країні мають бути потужні проєвропейські парламентські партії зі своїми лідерами. Але нехай вони будуть ефективними. Нехай думають про Україну, а не про вибори, які зараз навіть неможливо собі уявити. Спочатку треба зберегти країну і виграти війну, як це не пафосно сьогодні звучить. Ми ще й не починали по-справжньому битися.
***
«Экономика от Пророка» публикует лишь наиболее важную и интересную информацию о событиях (процессах) в Украине и мире— актуальные новости, аналитику, фотожабы и т.д.
Комментариев нет:
Отправить комментарий